Uk:Key:name:uk
 name:uk
|
 |
| Опис |
|---|
Загальна назва українською  
|
| Група: names |
| Застосовується до цих елементів |
    |
| Вимагає |
|
| Статус: де-факто |
| Інструменти |
Загальна назва обʼєкта українською мовою.
Теґ name:uk=* використовується, щоб зафіксувати основну для обʼєкта та нормативну в межах української мовної системи назву. Суфікс uk також вказує і на систему письма — кирилицю[1].
Теґ корисний у випадках, коли обʼєкт має назви кількома мовами. Якщо значення name:uk=* містить ту саму назву, що й значення name=*, це вказує на те, що в name=* — назва українською мовою. Якщо ж значення теґу name=* містить назву іншою мовою, тоді name:uk позначає додатковий україномовний варіант назви обʼєкта.
Належна практика
У проєкті OpenStreetMap діє принцип «додавайте на мапу те, що є насправді». Назви на мапі мають збігатися з назвами на місцевості, адже саме їх бачать і використовують для орієнтації та навігації користувачі даних.
Проте є і винятки з цього правила. Потрібно памʼятати, що назви на табличках можуть містити помилки[2]. Припускаючи, що люди інтуїтивно шукають правильне написання, доцільно виправляти ці помилки, особливо якщо вони є явними друкарськими.
Рекомендується також, якщо це можливо, записувати назви без скорочень. Слід уникати декоративних символів, а назви брендів і компаній, написані великими літерами, приводити до звичайного регістру, якщо це не створює плутанини та не суперечить усталеному вживанню.
У статті Назви можна знайти докладні розʼяснення щодо того, як правильно визначати та документувати назви.
Український правопис
Окрім глобальних настанов, існують суто локальні аспекти фіксації назв. В українському контексті це насамперед стосується відповідності чинному правопису, який визначає, зокрема, правила написання 
топонімів та інших власних назв.
Правописні норми можуть стати у пригоді, коли назва записується зі слів місцевих мешканців — мапер зможе зафіксувати її з правильною орфографією. Якщо на одній вулиці розміщено кілька табличок із різними написаннями однієї й тієї ж назви, саме правопис допоможе визначити нормативний варіант.
У таких випадках варто орієнтуватися на відповідні параграфи правопису: §§ 50–59 містять правила вживання великої букви у власних назвах, а в §§ 148–154 наведено приклади правильного написання українських та іншомовних топонімів.
Приклади назв
Назви складно чітко класифікувати, адже вони можуть мати найрізноманітнішу структуру та походження. Тому наведений нижче поділ є умовним: від коротших і простіших до довших і складніших варіантів.
Ці приклади варто розглядати лише як орієнтири. Під час мапінгу важливо враховувати контекст кожної конкретної назви.
Короткі назви та абревіатури
Багато назв складаються з одного слова: Амстор, Сільпо, Укрсиббанк, Пасаж, Дніпро, Десна, Київ, Словʼянськ, Говерла, Джомолунґма, Німеччина. Це власні назви, тому їх потрібно записувати з великої літери.
Деякі назви містять дефіс: Експрес‑Банк[3], Ням‑ням, АТБ‑Маркет, Київ‑Пасажирський, Івано‑Франківськ, Буенос‑Айрес, Франкфурт‑на‑Майні.
Часто замість довгих або офіційних назв поширенішими є коротші варіанти у вигляді абревіатур чи складноскорочених слів. Не слід утворювати власні абревіатури, оскільки вони можуть бути незрозумілими для інших користувачів. Водночас, якщо скорочена назва є загальновживаною, переважає над повною формою та використовується в рекламі, на вивісках і в логотипах, її можна позначити ключами name та name:uk:
name=*, name:uk=* |
Повний, але рідковживаний варіант |
|---|---|
| ПУМБ | Перший український міжнародний банк |
| АТБ | Агротехбізнес |
| Навгеотех | Навігаційні та геодезичні технології |
На сторінці Скорочення можна дізнатися більше про розгортання скорочень, абревіатури, ситуативне спрощення, та ознайомитися з прикладами.
Складені назви
Для більшості складених назв можна умовно виділити їхню специфічну та родову частини. Родова частина назви вказує на тип обʼєкта (вулиця, парк, острів, район тощо) і відповідає на питання що це?. Специфічна частина конкретизує, про який саме обʼєкт ідеться, та вирізняє його серед інших.
| Складена назва | Специфічна частина | Родове поняття |
|---|---|---|
| Калуська міська громада | Калуська | міська громада |
| Згурівський професійний ліцей | Згурівський | професійний ліцей |
| перевал Легіонів | Легіонів | перевал |
| вулиця Академіка Заболотного | Академіка Заболотного | вулиця |
| бульвар Верховної Ради | Верховної Ради | бульвар |
| площа Ринок | Ринок | площа |
| вулиця Хутір | Хутір | вулиця |
Велика і мала літера
Родові поняття зазвичай пишуться з малої літери. Однак якщо означуване слово, що входить до складу назви, не є родовим найменуванням і не позначає реальний об’єкт, його пишуть з великої літери.
Наприклад, у назві міста Біла Церква слово Церква не означає конкретну споруду, тому пишеться з великої літери. Натомість у назві Андріївська церква це слово вжито у своєму прямому значенні — як назва релігійної будівлі, тому воно є родовим і пишеться з малої літери. Ось ще кілька прикладів власних назв, де означуване слово не виконує своєї номенклатурної функції і не є родовим поняттям: Біловезька Пуща, Булонський Ліс, Вогняна Земля, Золотий Ріг, Єлисейські Поля, Київська Перепічка, Смачна Хата.
Назви з означенням
Велика частина назв містить узгоджене або неузгоджене означення. Якщо специфічна частина є прикметником, його зазвичай записують першим, а вже після нього — загальні родові терміни з маленької букви: Магічна крамниця, Калуська міська громада, Згурівський професійний ліцей, Приморська вулиця, Боричів узвіз, Турійське озеро, Таранева бухта. Іноді в таких назвах є числівники або кілька прикметників: 1‑ша Південна вулиця, 1‑й Болгарський провулок, Нова Степова вулиця, Бічна Бродівська вулиця.
Якщо ж специфічна частина назви є неузгодженим означенням, першими записуються родові поняття: гора Кука, острів Святої Єлени, півострів Файнберга, перевал Легіонів, парк Захисників України, бульвар Верховної Ради, памʼятник Тарасові Шевченку.
Назви-прикладки
Частина назв може мати структуру, у якій першим іде родове поняття, а далі — уточнювальна власна назва (прикладка): площа Ринок, вулиця Ярославів Вал, село Вільне, кафе Ратуша, гора Говерла.
Родове поняття слід зберігати, якщо воно є невідʼємною частиною назви або виконує розрізнювальну функцію. У таких випадках його вилучення позбавляє назву частини змісту, або необхідного контексту. Ось приклади вулиць і провулків із однаковою власною назвою, розташованих поруч: вулиця Самчики — провулок Самчики; вулиця Лан — провулок Лан; вулиця Конюховка — провулок Конюховка.
Натомість родове поняття не записують, якщо воно є надлишковим або традиційно опускається. Наприклад, для назв кафе Ельдорадо, ресторан МакДональдз, кафе Ратуша, фаст‑фуд Київська Перепічка тип закладу вже зазначено за допомогою теґів shop=*, amenity=* тощо. Так само без номенклатурних термінів зазвичай заповнюють назви населених пунктів, річок і вершин: село Берестя, місто Нью‑Йорк, річка Кривий Торець, гора Магура. Сучасні офіційні категорії населених пунктів України — село, селище та місто — заповнюються окремо в name:prefix=*.
Лапки в назвах
Назви пишуться без лапок. Назви, що потребують подвійних лапок, залишаються лише з внутрішньою парою:
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| «Молодіжний квартал» | Молодіжний квартал |
| кавʼярня «Свої» | Свої та amenity=cafe
|
| паб «Раковарня „Хмільна Одеса“» | Раковарня «Хмільна Одеса» та amenity=pub
|
Детальніше про те, які саме символи для лапок та інших розділових знаків використовувати, можна дізнатися у розділі про пунктуацію.
Коли доречна стандартизація назв
Назви, на основі яких побудована система адрес, потребують певного рівня стандартизації. Це необхідно для коректної і більш прогнозованої роботи пошуку та систем навігації.
Назви адміністративних одиниць — області, райони, громади, міські райони — мають високий рівень офіційності та чітко визначені в нормативних актах, тому зазвичай їх зазначають відповідно до офіційних джерел.
Типи і назви населених пунктів також добре формалізовані та валідовані на державному рівні, однак можуть мати історичні або розмовні варіанти, які можна позначити ключами old_name, alt_name чи loc_name.
Назви елементів вулично-дорожньої мережі — вулиці, провулки, площі, шосе тощо — найменш стандартизована категорія, де часто трапляються розбіжності (скорочення, різні написання, помилки на табличках), тому ці назви потребують особливої уваги до уніфікації. У статті Адреси можна дізнатися про приведення таких назв до єдиного стандарту.
Природний порядок слів
Український правопис віддає перевагу природному порядку слів. Якщо інверсована форма назви не є поширенішою за природну, перевагу слід віддати формі назви з прямим синтаксичним порядком слів.
| Прямий порядок | Інверсія ↺ |
|---|---|
| Київська область | область Київська |
| Південний вокзал | вокзал Південний |
| Канівське водосховище | водосховище Канівське |
| Кривий провулок | провулок Кривий |
| 1-ша Садова вулиця | вулиця 1-ша Садова |
| вулиця Шевченка | Шевченка вулиця |
| бульвар Лесі Українки | Лесі Українки бульвар |
Пунктуаційні та спеціальні символи
Апостроф
В українських текстах апостроф може передаватися кількома візуально подібними символами Юнікоду: ' (ASCII-апостроф), ’ (типографські одинарні лапки) та ʼ (літера‑апостроф). Перший виник як технічний компроміс у друкарських машинках, другий нормативний переважно для англійської мови і використовується як лапки та апостроф одночасно.
Літеру-апостроф ʼ (U+02BC) стандарт Юнікод описує як «гортанне зімкнення, абруптив, глоталізацію; багато мов використовують цей символ як літеру абетки». Саме цей символ вважається найбільш відповідним для українського апострофа згідно зі звітом IDN Variant TLDs — Cyrillic Script Issues.
Лапки
У більшості випадків назви потрібно записувати без лапок. Якщо лапки все ж необхідні, слід використовувати типографські французькі лапки « » (U+00AB, U+00BB).
Дефіси та тире
Потрібно розрізняти дефіс і тире, оскільки це різні символи з різними функціями. Дефіс - (U+002D) значно частіше використовується в назвах як частина слів — зокрема у складних власних назвах на кшталт АТБ‑Маркет, Київ‑Пасажирський — і є базовим символом ASCII.
Тире застосовується значно рідше. Коротке тире – (U+2013) використовується для позначення діапазонів й іноді трапляється в назвах (наприклад, маршрутів). Довге тире — (U+2014) призначене для смислових пауз у тексті й зазвичай не використовується в назвах.
Наголос
Наголос не додається до назв у теґах name=* та name:uk=* для уникнення проблем з уніфікацією та пошуком.
Якщо все-таки потрібно зберегти фонетичну інформацію, використовуйте окремий теґ name:uk:word_stress=*. Стандарт Юнікод містить комбінувальний символ наголосу «Combining acute accent» ́ (U+0301), який можна вживати з українськими літерами. Щоб поставити наголос на голосній літері, потрібно розташувати символ U+0301 після неї.
Мапи українською мовою
- Wikimedia Maps (wikimedia.org)
- Wikimedia Maps (toolforge.org)
- OpenStreetMap Americana
- TracesMap
- OpenMapTiles – raster and vector tiles (демо)
Дивіться також
- Uk:Multilingual names
- Names/Назви 🇺🇦 – про назви
official_name:uk=*alt_name:uk=*old_name:uk=*loc_name:uk=*name:en=*name:pl=*name:ru=*name:ar=*name:ja=*name:zh=*name:ko=*name:fr=*name:uk=*name:de=*name:fi=*name:es=*name:be=*
Примітки
- ↑ Згідно з міжнародним стандартом BCP 47 (RFC 5646), мовні теґи мають бути максимально короткими. У реєстрі IANA для української визначено параметр Suppress-Script: Cyrl, що робить кириличне письмо неявним, але стандартним за замовчуванням для субтеґу
uk. - ↑ У Кропивницькому знайшли адресні таблички з помилками; див. матеріал Суспільного.
- ↑ Офіційна назва банку (повна чи скорочена) має містити слово «банк» і організаційно-правову форму. Стаття 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність».